щупачок

[ʃt͡ʃupɑt͡ʃok] Іменник

Буква:Щ

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “щупак” — молодий судак (риба родини окуневих).

  2. Рідкісне, розмовне позначення маленького, тонкого щупальця у тварин або комах.

  3. У техніці, електроніці — невеликий контактний датчик або провідник для перевірки сигналу, напруги тощо (наприклад, щупи мультиметра).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. щупачок, р. щупачка, д. щупачкові, з. щупачок, о. щупачком, м. щупачкові, к. щупачку

Більше записів