щупа

Буква:Щ

Значення

(геол.) Короткий гірничий бур, ручний інструмент для дослідження ґрунту, що складається зі сталевого стрижня з наконечником, який забивають у землю для взяття проб або визначення потужності наносних порід.
(тех.) Тонкий гнучкий стрижень або трубка (часто з чутливим елементом на кінці), призначений для введення в різні середовища, порожнини або об’єкти з метою дослідження, вимірювання параметрів (температури, тиску тощо) або відбору проб.
(зоол., ентомол.) Рухливі чутливі придатки на голові чи ротовому апараті деяких тварин (наприклад, комах, молюсків), що виконують функції дотику та смаку; пальпи, щупальця.

Граматичні форми:

н. щуп, р. щупа, д. щупові, з. щуп, о. щупом, м. щупі, к. щупе