Словник Української Мови
Буква
1. Прісноводна хижа риба родини щукових (Esox lucius) з видовженим тілом, великою головою та численними гострими зубами, поширена в річках і озерах.
2. Рід риб (Esox) родини щукових, до якого належать кілька видів хижих прісноводних риб.
3. Переносно: про злу, сварливу або хижу жінку (розмовне, часто іронічне або зневажливе).
Особливо цінувалася запорозька в’ялена щука, вона вважалася залассям. Величезний, пудів на п’ятнадцять-двадцять сом ворушив вусами, дивився на людей великими, здавалось, осмисленими очима. — Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”
Басня 26 ЩУКА И РАК Щука, напав на сладкую ядь, жадно проглотила. Но вдруг почувствовала сокровенную в сладости удку, увязшую во внутренностех своих. — Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
— Ну, це, братуха, пустяк дело, — одказав Роман, — на то щука в морi, штоб карась не дрiмал. Кажен з свово ремесла можить сiбє бариш брать. — Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”