1. Належний щуці, властивий щуці, стосовний до щуки.
2. Прикметник, що входить до складу низки ботанічних назв, зокрема народних назв рослин, наприклад: «щучина трава» (водяна рослина Stratiotes aloides), «щучий хвіст» (сансевієрія).
щучин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |