Значення
-
Належний щуці, властивий щуці, стосовний до щуки.
-
Прикметник, що входить до складу низки ботанічних назв, зокрема народних назв рослин, наприклад: «щучина трава» (водяна рослина Stratiotes aloides), «щучий хвіст» (сансевієрія).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. щучин, р. щучина, д. щучинові, з. щучин, о. щучином, м. щучині, к. щучине