Древослів

Словник Української Мови

щученя

Буква

1. Молода щука, щука у віці до одного року; щупачок.

2. (переносно, розмовне) Про худорляву, високу дитину або підлітка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів