Найвищий ступінь тонкості серед усіх можливих; такий, що є найтоншим.
щонайтонший
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
Найвищий ступінь тонкості серед усіх можливих; такий, що є найтоншим.
Відсутні