1. Найвищий ступінь прикметника “гучний”, що виражає максимальну інтенсивність ознаки — надзвичайну силу звуку, шуму або резонансу.
2. (Переносне значення) Найбільш помітний, яскравий, широко відомий або скандальний (про події, явища, заяви тощо).
щонайгучніший
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |