1. Найвищий ступінь порівняння прикметника “довгий”, що вживається для позначення максимальної протяжності у просторі або часі серед усіх можливих варіантів; найдовший з усіх.
2. (У граматичній конструкції “щонайдовший + прислівник”) Уживається для утворення найвищого ступеня прислівника, що виражає ознаку дії, та вказує на максимальну тривалість або інтенсивність цієї дії (наприклад, “щонайдовше” — якнайдовше).