щонай

Як бачимо, вже в давнину люди, особливо ж прина- лежні до розвинутих на той час культур, чудово розуміли, що секс може відбуватися і без владарювання похітли­ вого пана Ph, що секс аж ніяк не є справою тільки двох суб’єкт-об’єктів, а щонай­ менше — справою всього суспільства. Контроль жерців над процесами зачаття, ха­ рактерний для всієї праісторії людства, нею, на щастя, не вичерпується. — Андрухович Юрій, “Перверзія”

— ой ломи, ломи бiлi рученьки до єдиного пальця, та не знайдеш ти, ой дiвчинонько, над козака коханця, — а щонай‑безпосереднiша, нездоланна фiзична хiть випручати цим надсадним жестом ще живе тiло iз тiсного панциря муки, що обложив звiдусюди давучим тягарем: Миколо, Миколо, писала йому перегодом iз Кембрiд‑жа на безвiсть, на “до запитання”, бо бiльше не було куди, — що ж ти чиниш, любов моя? Навiщо ж ти обертаєш на смерть те, що могло б бути таким безумно яскравим — життям, горiнням, парним польотом навзаєм зчеплених зiрок крiзь fin‑de‑siecle’iвську тьму? — Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”

Спочатку Степан закраяв величезну річ на три частини, де дійових осіб було щонай­менше з сотню і час дії тривав десять років. Потім стиснув її до двох частин і викинув три десятки персонажів. — Підмогильний Валер’ян, “Місто”