щохвилини

дуже болісно сприймала це лихо, хоча й тут відчувається розгубленість, повне нерозуміння; елементи критицизму, якщо й з’являються, мають такий собі загальнолюдський фаталістичний характер, а нарікання на лиху долю не спрямовані проти режиму: «Хоча б швидше звільнити її від цього полону» (5: 21), «бідні мученики», «щохвилини пронизує свідомість безвихідної біди», «незручно за свою ситість відносну» (5: 43), «Олечка гине, а я тільки підтримую її агонію» (5: 51). Регулярно, щомісяця зі своєї більш ніж скромної платні висилала невелику суму племінниці. — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Звідси позиція «у цій країні» — спиною до «цієї країни», войовниче безбатченківство й нігілізм, ладні щохвилини вилитися в те ненависне мені «хамство» і готові увічнити стан «рідної чужини» як наш постійний status quo. Багато сказано — причому з діаметрально різних позицій — про культ Шевченка. — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

— не скажу, нi, ще не скажу, скажу аж перегодом, за мiсяць, а раз сказавши, повторюватиму ледь не щохвилини: за браком iнших, мiсткiших слiв — коли нема такої цистерни, аби замiряти бездонний колодязь, зостається раз у раз опускати й витягати те саме дитяче цеберко, — моно‑тоннiсть повтору, рипiння корби: я люблю тебе. Я люблю тебе. — Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”

Замість сидіти за письмовим столом удома або в бібліотеці, йому довелось би йти десь на побачення, ходити взад і вперед по тротуару, гаяти час і, щохвилини дивлячись на годинника, думати не так про сподівану зустріч, як про те, що він ніяк не встигне своєчасно одіслати до «Archiv für klassische Altertümer» обіцяної статті. — Домонтович В., “Доктор Серафікус”