1. Діалектна (переважно західноукраїнська) фонетична особливість, що полягає у вимові звука [ч] як м’якого свистячого [ш’] або [щ] на позначення літери “ч”, наприклад: “що” замість “що”, “щоловік” замість “чоловік”.
2. У лінгвістиці — термін для позначення явища або діалектного говору, що характеризується такою вимовою.