щоденно

Кожний намет був пустий, але біля них стояло безліч військових кухонь, з труб яких щоденно валив густий дим, здалеку та з повітря виглядало це так, ніби тут столувалися вояки декількох девізій. На додаток до цього, десятки вантажних автівок, легкових штабних авто та машин швидкої допомоги з великими червоними хрестами на їхніх дахах, які було добре видно з літаків, постійно їздили туди -сюди серед військових “складів” з припасами та амуніцією, збудованих на швидку руку, але огороджених колючим дротом. — Невідомий автор, “095 Mlr6”

Знаходь годину і щоденно потроху, але обов’язково і саме щоденно, підкидай в душу, як у шлунок, слово або вислів і немов до вогню підкидай потроху поживи, щоб душа живилась і росла, а не пригнічувашсь. Чим повільніше будеш вивчати, тим плодотворніше навчання. — Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”

(<< back) 33 Щоденно виходила прекрасна царівна (нім.). (<< back) 34 В паралель (франц.). --- Тютюнник Григорій, "Вир" Залізничний вузол Гамбург щоденно обслуговує 280 пасажирських потягів далекого слідування з усієї Європи. У 254 системі Deutsche Bahn АG (Німецька залізниця) станція Гамбург відрізняється найбільшою пропускною спроможністю щодо пасажирських та вантажних перевезень. — Невідомий автор, “079 Mlr19”

Невольнича муза ~406 радо стороною обходжу простуючи іншим викутим із води пофарбованим із червоного цебра сонця Карпат,або Посельська книжка 407~ÊÀÐÏÀÒ хто посилає нам випадковість чи доля гору розлогу і лису наче вийняту із Бескиду відокремлену зі збірності зрештою як і ми як можливо і той незнаний що заніс ім’я разом із грудкою землі що виросла із його великої туги у Карпат щоденно сонце впадає у сопку І. Калинець. Невольнича муза ~408 як вогонь що повертається у кратер там Захід а наш схід висxід сходження щоденно вечірня Шевченкова зоря встає над горою Карпат,або Посельська книжка 409~ÂÅÐÁÍÀ ÍÅIJËß нашою мовою є: пруття вербове зірване на острівцях піщаних де шклистий сніг і оголена скеля ребрами світять сонце за кілька годин т а м буде над галицькими вербами за ніч у слоїку розпуклося баранцями виповнилося округлилося як повноголосся наше тепер наш дім повен мови предків вчуйте її що за мертвецьким плетивом лози заліза І. Калинець. — Ігор Калинець, “Iгор Калинець. Поезiя”