1. (геологія) Сукупність тріщин, порожнин та інших розривів у гірських породах, що впливає на їхню проникність для рідин і газів.
2. (техніка) Характеристика поверхні або матеріалу, що визначається наявністю, розміром та густотою дрібних щілин (тріщин).
3. (лінгвістика) Артикуляційна ознака приголосних звуків, що утворюються внаслідок проходження повітря через вузьку щілину в органах мовлення (наприклад, звуки [ф], [в], [с], [з], [ш], [ж]).