щічно-глотковий

[ʃt͡ʃit͡ʃno-ɦlotkoʋɪj] Прикметник

Буква:Щ

Значення

  1. Щодо анатомії: що стосується щоки та глотки одночасно, що знаходиться або зв’язане з областю між ними.

  2. У фонетиці: про приголосний звук, що утворюється одночасним або послідовним змиканням або зближенням спинки язика з м’яким піднебінням (глотковий компонент) і щік (щічний компонент), наприклад, деякі звуки в окремих кавказьких або африканських мовах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. щічно-глотковий, р. щічно-глоткового, д. щічно-глотковому, з. щічно-глоткового, о. щічно-глотковим, м. щічно-глотковім

Більше записів