1. Робити щербини, вищерблини на чомусь; ушкоджувати край предмета, утворюючи на ньому виїмки, зазубрини.
2. Робити щілини, тріщини, порушуючи цілісність чогось (наприклад, про щербитий лід).
3. Перен. Послаблювати, порушувати повноту, цілісність чогось невидимого, абстрактного (наприклад, щербити авторитет, думку).