щепильник

1. (історичне) Майстер, який займався щепленням (прищеплюванням) дерев, переважно плодових; садівник-спеціаліст з прищеплення.

2. (переносне, заст., рідко) Той, хто нав’язує комусь свої думки, погляди, ідеї; той, хто “прищеплює” певні ідеологічні принципи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |