щепко

[ʃt͡ʃɛpko] Іменник

Буква:Щ

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “щепа” — невелика тріска, тонка пластинка деревини, що відколюється від колоди чи колодки під час тесання, колоття.

  2. (переносно, розмовне) Про дуже худорляву, тонку людину, часто дитину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. щепка, р. щепки, д. щепці, з. щепку, о. щепкою, м. щепці, к. щепко

Більше записів