1. Зменшувально-пестлива форма від слова “щепа” — невелика тріска, тонка пластинка деревини, що відколюється від колоди чи колодки під час тесання, колоття.
2. (переносно, розмовне) Про дуже худорляву, тонку людину, часто дитину.
щепко
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |