Тлумачення із “Словника української мови”* ЩЕП І Й , я , ч., заст. Медичний працівник , який робить щеплення віспи . Щомісяця ходить оцей щепій до попа та доглядається , яким дітям треба щепити віспу (Сл. Гр.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. щепій, р. щепія, д. щепієві, з. щепія, о. щепієм, м. щепієві, к. щепію