щенячий
[ʃt͡ʃɛnjɑt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Щ
Значення
-
Властивий щеняті, що стосується щенят.
-
Переносно: такий, що виражає ніжність, відданість, захоплення, подібно до поведінки щеняти.
-
У біологічній термінології: що стосується раннього періоду життя дитинчати ссавців (наприклад, щенячий вік).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. щенячий, р. щенячого, д. щенячому, з. щенячого, о. щенячим, м. щенячім