щеня

Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня! Кожухи, свити погубили І з голоду в кулак трубили, Така нам лучилась пеня”. — Самчук Улас, “Марія”

[640] Зінське щеня — кріт, якого називали так через те, що він схожий на щеня й нібито дивиться не очима, а самими тільки зіницями («зіньками»). — Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”

Побачив Вовк (він недалечко був) Та й дума: «Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький; Коли щеня не задавив — Мене не займе й поготів!» От квапить лапу до м’ясива… Як скочить — аж диба стала грива… На Вовка бідного насів — Давив його, крутив… Та й каже: — Се тобі за теє, Щоб не дививсь ти на щеня, Бо не щодня бува бридня; Воно дурне ще, молодеє, А ти вже, Вовче, не щеня! 1853 та Миша Старенька Миша горювала: Їй ніде, бідній, було жить, Головоньки на старість прихилить; Сама собі по світові блукала… Діток нема: були колись — Теперечки по світу розбрелись, — Одним одна зосталась . — Котляревський Іван, “Енеїда”