1. (розм.) Дуже сильно, інтенсивно, з відчуттям стискання, болю або глибокого емоційного переживання.
2. (перен.) Глибоко, проникливо, зворушливо, викликаючи щем у душі.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Дуже сильно, інтенсивно, з відчуттям стискання, болю або глибокого емоційного переживання.
2. (перен.) Глибоко, проникливо, зворушливо, викликаючи щем у душі.
Вона весь час подавала голос здивовано й щемко, все нижче схиляючись над водою, занурюючи в неї своє довге волосся, що пахло соснами й тютюном. І вже коли все закінчувалось, я потягнувся рукою, намагаючись прибрати її волосся з води, аби вона зовсім не захлинулася. — Тютюнник Григорій, “Вир”