щедрик

1. Українська народна обрядова пісня-величання, що виконується переважно на свята різдвяно-новорічного циклу (Щедрий вечір, Василя, Маланки) під час обходу дворів щедрувальниками; також музична композиція, створена на її основі.

2. Назва різних видів рослин, зокрема, однорічної трави з родини гвоздикових з дрібними білими квітками (родовий епітет *щіткоплідник*), а також народна назва пирію повзучого.

3. Дрібний птах родини в’юркових, подібний на горобця, який має яскраве жовте забарвлення (Carduelis spinus або Spinus spinus).

Приклади вживання

ÍÎÂÎв×ÍÀ ËÈÑÒ²ÂÊÀ Щедрик, щедрик, щедрівонька там, де наша дівонька. Де вона вечорить — сходять ярі зорі з місяцем — обкраєм там, де вечеряє… Щедрик, щедрик, щедрівонька там, де наша дівонька засвітила свічку на цілу світличку, світляна, пречиста свіччина вітчизна. — Ігор Калинець, “Iгор Калинець. Поезiя”

— Стрий: Щедрик, 1994. — 70 с. Про Дівчинку і Квіти. — Ігор Калинець, “Iгор Калинець. Поезiя”

Товариш Огре згадав (бачив у друкарнi), що на Рiздво комольцi мають колядки й щедрiвки, але не цi: — Щедрик-ведрик, дай вареник, грудочку кашки, кiльце ковбаски… …Нi!.. Не цi…—…А життя йде рiк за роком, i кожного року — стрiчаємо Новий Рiк: «чи не прийде щось iнше?..» …Товаришка Шмiдт сказала: “Ви безпартiйний?” — Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |