Словник Української Мови
Буква
1. Властивість щедрої людини; великодушність, готовність ділитися з іншими майном, коштами, душевними якостями тощо.
2. Велика кількість, багатство, розкіш (про те, що дає природа або створюється людиною).
3. Заст. Великодушний, благородний вчинок; дар, пожертва.
Буддизм вважав основним моральним обов’язком кожного щедрість і доброчесність, а найбільшою чеснотою — безмежне милосердя до всього живого (легенда твердить, що Будда в одному із своїх життів віддався на поживу голодній тигриці) та приборкання природних інстинктів, передусім статевого. Він закликав до терпимості і всепрощення: «Не ненавистю долається ненависть, подоланням ненависті перемагається вона: така вічна дхарма». — Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”