1. Спів, голосіння, дзюрчання пташенят або дрібних птахів.
2. Перен. Швидка, балакуча, часто легковажна розмова; теревені, базікання.
3. Рідкісне. Дзвінкий, дзюркотливий звук, що видається падаючою рідиною (наприклад, струменем води).
щебіт
Буква
Приклади вживання
Резі здригнувся, бо тепер, окрім реп’яхів, його обліпив ще й дитячий щебіт. Малі пустуни полізли по ньому, наче мурашки, а їхні меткі рученята щось почали із ним витворяти. — Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: іменник (однина) |