щебетати

Видавати тонкі, мелодійні звуки, характерні для птахів (переважно дрібних).

Багато і швидко говорити, лепетати (часто про дітей або жваву розмову).

Перенісн. Про дзвінкий, мелодійний звук води, струменя тощо.

Приклади вживання

Наказала Ірина Едуардівна: «Неодмінно перед виставою приведіть Орлика!» Тобто вас, високоповажний товаришу Орловець, вас… В’юнкий, проштовхувався він наперед, тягнучи за руку Івана Семеновича, і не вгавав щебетати: імена, анекдоти, новини, чутки, суми, факти сипались з його вуст так же рясно, як лупа на комірчик заялозеної толстовки. Іван Семенович забув гроші? — Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |