1. У народній творчості та філософській думці — поєднання двох понять: щастя як миттєвого стану радості та задоволення і долі як вищої, передвизначеної сили, що впливає на життя людини; сприйняття життєвого шляху як єдності випадкового везіння (щастя) і невідворотної приреченості (долі).
2. У літературі та публіцистиці — символічний образ, що втілює ідею повноти життя, де особисте благополуччя нерозривно пов’язане з вищим сенсом, покликанням або історичною місією.