Значення
-
Людина, яка має щастя, успіх у житті; той, кому щастить, везеться.
-
(переносно) Той, хто перебуває у стані щастя, радості, душевного піднесення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. щасливець, р. щасливця, д. щасливцеві, з. щасливця, о. щасливцем, м. щасливцеві, к. щасливцю