Значення
-
Людина, якій щастить, якій пощастило, яка має успіх у житті чи в окремій справі; везунчик.
-
Той, хто виграв або отримав щось цінне завдяки щасливому випадку, удачі (часто в азартних іграх, лотереї тощо).
-
Уживається також як звертання або прізвисько до такої людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. щасливчик, р. щасливчика, д. щасливчикові, з. щасливчика, о. щасливчиком, м. щасливчикові, к. щасливчику