шашлик

[ʃɑʃlɪk] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Страва зі шматочків баранини, свинини, телятини або іншого м’яса, зазвичай маринованих, нанизаних на шампур (рідше — рожен) і запечених на відкритому вогні (на мангалі, у вогнищі).

  2. Рідше — саме м’ясо, приготовлене таким способом, а також сам процес приготування та споживання цієї страви як вид відпочинку на природі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шашлик, р. шашлику, д. шашликові, з. шашлик, о. шашликом, м. шашликові, к. шашлику

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘шашлик’ походить з тюркських мов, де ‘шишлик’ означає ‘щось нанизане на рожен’. Воно потрапило в українську мову через посередництво російської, а також інших мов, і стало загальновживаною назвою для страви зі шматочків м’яса, обсмажених на вогні. Це слово з’явилося в українській мові порівняно пізно, що пояснюється тим, що сама страва та її назва поширилися в Україні лише в новітній час.
Споріднені слова:барбекю, мангал, рожен

Більше записів