Значення
-
Властивість або стан, за якого об’єкт має форму, що нагадує шапку (головний убір).
-
У ботаніці — характерна ознака плодових тіл деяких грибів (наприклад, базидіоміцетів), що мають чітко окреслену шапинку (шляпку) на ніжці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шапинкоподібність, р. шапинкоподібності, д. шапинкоподібності, з. шапинкоподібність, о. шапинкоподібністю, м. шапинкоподібності, к. шапинкоподібносте