шапинкоподібність

1. Властивість або стан, за якого об’єкт має форму, що нагадує шапку (головний убір).

2. У ботаніці — характерна ознака плодових тіл деяких грибів (наприклад, базидіоміцетів), що мають чітко окреслену шапинку (шляпку) на ніжці.