Значення
-
(історичне) Важка металева підставка (часто чавунна) для свічки або смолоскипа, яка використовувалася для освітлення приміщень у XVIII–XIX століттях; свічник.
-
(переносне значення, розмовне, застаріле) Про повільну, незграбну або невправну людину; мішок, телепень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шандал, р. шандала, д. шандалові, з. шандал, о. шандалом, м. шандалі, к. шандале