Значення
-
Втрачати самовладання, тверезість розуму; бути в стані сильного психічного збудження, несамовитості, часто з ознаками агресії або неконтрольованих дій.
-
Проявляти надмірну енергію, інтенсивність, силу; розгулюватися, бути в повному розквіті (про явища природи, почуття тощо).
-
Розм. Поводити себе дуже енергійно, галасливо, захоплено; пустувати, бешкетувати.
-
Розм. Бути в моді, дуже популярним; викликати всезагальний захват або ажіотаж.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я шалію, ти шалієш, він шаліє, ми шаліємо, ви шалієте, вони шаліють
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘шаліти’ в українській мові має кілька значень. По-перше, воно означає ‘божеволіти, втрачати розум’, а також ‘шаленіти, лютувати’. По-друге, існує омонімічна назва отруйної рослини — цикути (Cicuta virosa L.), а також (рідко) чорної блекоти (Hyoscyamus niger L.). Ця назва походить від дієслова ‘шаліти’, оскільки отруйні властивості цих рослин викликають стан божевілля або шаленства. Синонімічні назви цих рослин — ‘дурійка’, ‘дурець’ — також пов’язані зі значенням ‘дуріти, божеволіти’. Таким чином, слово ‘шаліти’ має спільне походження зі словами, що описують стан збудження, люті або божевілля.