сфлуктовування

[sfluktoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Сфлуктовування — у філософії та теології: поняття, що позначає процес або акт виникнення, походження чогось з нічого, спонтанне зародження; творення без явної зовнішньої причини.

  2. Сфлуктовування — у ширшому вживанні: самовільне виникнення, спонтанне породження чогось нового (ідей, явищ, форм) без попереднього плану або очевидного джерела.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сфлуктовування, р. сфлуктовування, д. сфлуктовуванню, з. сфлуктовування, о. сфлуктовуванням, м. сфлуктовуванні, к. сфлуктовування

Більше записів