1. (археологія) тип керамічної тари у вигляді конуса зі сферичною основою, що використовувався в античні часи, зокрема в Причорномор’ї, для транспортування рідин (вина, олії) та сипких продуктів.
2. (геометрія) об’ємна геометрична фігура, що є комбінацією сферичного сегмента та конуса або утворена обертанням сегмента кола навколо осі, що не перетинає його.