сфероконус

[sfɛrokonus] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (археологія) тип керамічної тари у вигляді конуса зі сферичною основою, що використовувався в античні часи, зокрема в Причорномор’ї, для транспортування рідин (вина, олії) та сипких продуктів.

  2. (геометрія) об’ємна геометрична фігура, що є комбінацією сферичного сегмента та конуса або утворена обертанням сегмента кола навколо осі, що не перетинає його.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сфероконус, р. сфероконуса, д. сфероконусові, з. сфероконус, о. сфероконусом, м. сфероконусі, к. сфероконусе

Більше записів