1. Стосовний до севрюги, властивий їй; призначений для севрюги.
2. Зроблений з севрюги, з її частин (наприклад, шкіри, кісток тощо).
севрюжачий
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови