сервільний
[sɛrʋilʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про людину, поведінку) Підлабузницький, рабськи покірний, принижений; характерний для слуги або підлеглого, який сліпо й униженно виконує волю іншого.
-
(перен., про дії, вчинки, твори тощо) Позабавлений гідності, самостійності; що виражає низькопокірність, угодовство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сервільний, р. сервільного, д. сервільному, з. сервільного, о. сервільним, м. сервільнім