сертифікатний
[sɛrtɪfikɑtnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який стосується сертифіката, пов’язаний із ним, призначений для нього.
-
Який підтверджується, супроводжується або засвідчується сертифікатом (офіційним документом).
-
У складі власних назв: такий, що має на меті видачу сертифікатів, підтвердження відповідності певним стандартам (наприклад, сертифікатний центр, сертифікатний орган).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сертифікатний, р. сертифікатного, д. сертифікатному, з. сертифікатного, о. сертифікатним, м. сертифікатнім