1. (у християнстві) Праведник, який здатен бачити та розуміти внутрішній, духовний стан людини, її серце; прозорливець.
2. (переносно) Людина, що відрізняється глибоким розумінням внутрішнього світу інших, здатна передбачати вчинки або мотиви.
серцевідець
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |