Значення
-
(у християнстві) Праведник, який здатен бачити та розуміти внутрішній, духовний стан людини, її серце; прозорливець.
-
(переносно) Людина, що відрізняється глибоким розумінням внутрішнього світу інших, здатна передбачати вчинки або мотиви.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. серцевідець, р. серцевідця, д. серцевідцеві, з. серцевідця, о. серцевідцем, м. серцевідцеві, к. серцевідцю