серената

[sɛrɛnɑtɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (муз.) Вокальний або інструментальний твір камерного характеру, часто для малого оркестру, що виконувався на відкритому повітрі ввечері або вночі; музична форма, споріднена з дивертисментом і сюїтою.

  2. (іст., літ.) У середньовічній поезії та музиці — вечірня пісня, призначена для виконання під вікном коханої особи; любовна пісня-залицяння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. серената, р. серенати, д. серенаті, з. серенату, о. серенатою, м. серенаті, к. серенато

Більше записів