середньонапірний
[sɛrɛdnʲonɑpirnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Технічний термін, що характеризує обладнання, комунікації або середовище з тиском, який за значенням перебуває між низьким і високим (наприклад: середньонапірний газопровід).
-
У переносному значенні — такий, що має помірну силу впливу, інтенсивність або напруженість (застосовується переважно в образних висловлюваннях).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. середньонапірний, р. середньонапірного, д. середньонапірному, з. середньонапірного, о. середньонапірним, м. середньонапірнім