Древослів

Словник Української Мови

сердюцький

[sɛrdjut͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Стосовний до сердюків — козацької піхоти в Україні XVI–XVIII століть, що перебувала на постійній службі та становила особисту охорону гетьмана.

  2. Стосовний до Сердюка (прізвище ато топоніма) або пов’язаний з ним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сердюцький, р. сердюцького, д. сердюцькому, з. сердюцького, о. сердюцьким, м. сердюцькім

Більше записів