сердюччина

[sɛrdjut͡ʃt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва військового підрозділу в Україні XVII–XVIII століть, сформованого з найманих козаків (сердюків), які перебували на службі у гетьмана та виконували функції особистої охорони та постійного війська.

  2. Узагальнена назва періоду або явища, пов’язаного з існуванням та діяльністю сердюків, їхнього військового побуту та особливого статусу в Гетьманщині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сердюччина, р. сердюччини, д. сердюччині, з. сердюччину, о. сердюччиною, м. сердюччині, к. сердюччино

Більше записів