1. У християнській та юдейській ангелології — один з вищих чинів ангельської ієрархії, шестикрилий небесний дух, що особливо близький до Бога і символізує любов, очищення та невгасиму ревність; згадується в Книзі пророка Ісаї.
2. У широкому вжитку, часто в поезії чи художніх образах — втілення найвищої духовної краси, світла та досконалості; уособлення чи символ безмежної відданості та любові.