септакорд

[sɛptɑkord] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Музичний акорд, що складається з чотирьох звуків, розташованих по терціях і містить інтервал септи між крайніми звуками.

  2. У теорії музики — сукупність усіх семи ступенів діатонічного ладу, розташованих послідовно в межах октави.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. септакорд, р. септакорду, д. септакордові, з. септакорд, о. септакордом, м. септакорді, к. септакорде

Більше записів