септа

[sɛptɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У давньоримській архітектурі — огорожа, що відокремлює внутрішній простір храму або святилища від зовнішнього; також низька стінка навколо вівтаря.

  2. У сучасній біології (мікологія, бактеріологія) — поперечна перегородка в гіфах грибів або нитках деяких бактерій, що поділяє їх на окремі клітини або сегменти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. септ, р. септа, д. септові, з. септ, о. септом, м. септі, к. септе

Більше записів