септа

1. У давньоримській архітектурі — огорожа, що відокремлює внутрішній простір храму або святилища від зовнішнього; також низька стінка навколо вівтаря.

2. У сучасній біології (мікологія, бактеріологія) — поперечна перегородка в гіфах грибів або нитках деяких бактерій, що поділяє їх на окремі клітини або сегменти.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |