сеньйораж

1. Дохід держави або емісійного банку від випуску в обіг грошових знаків, що виникає через різницю між їх номінальною вартістю та витратами на виробництво (карбування, друк).

2. Історично — плата, яку сплачував феодалу (сеньйору) його васал за право карбувати власну монету на підвладних землях.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |