Сенсимонізм — філософсько-релігійне вчення, засноване французьким мислителем Клодом Анрі де Сен-Сімоном на початку XIX століття, яке проголошувало необхідність побудови нового суспільства на засадах наукового знання, промислового розвитку та соціальної справедливості, де влада має належати вченим і промисловцям.
Сенсимонізм — напрям соціалістичної думки (утопічний соціалізм), що розглядав історію як закономірну зміну суспільних форм і вважав наступною, прогресивною стадією «промислову» або «науково-організовану» систему, яка усуне експлуатацію людини людиною.
Сенсимонізм — релігійно-етична доктрина, що виникла серед послідовників сен-симонізму після смерті засновника; вона набула рис релігійної секти з культом «нового християнства», спрямованого на моральне вдосконалення та братську любов між людьми.