1. У Стародавньому Римі — рішення сенату, яке з часів імперії набувало сили закону та часто затверджувалося народними зборами.
2. У Франції періоду Консульства та Першої імперії (1799–1814) — законодавчий акт, що приймався сенатом за пропозицією першого консула (згодом імператора) Наполеона Бонапарта та мав силу конституційного закону.