сенатор

1. Член сенату — вищої законодавчої (зазвичай верхньої палати парламенту) чи дорадчої установи в деяких державах.

2. У Стародавньому Римі — член вищої законодавчої та управлінської ради (сенату), що належав до верховної знаті.

3. Переносно: поважна, авторитетна людина, яка має великий досвід у певній галузі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |