сенатор

[sɛnɑtor] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Член сенату — вищої законодавчої (зазвичай верхньої палати парламенту) чи дорадчої установи в деяких державах.

  2. У Стародавньому Римі — член вищої законодавчої та управлінської ради (сенату), що належав до верховної знаті.

  3. Переносно: поважна, авторитетна людина, яка має великий досвід у певній галузі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сенатор, р. сенатора, д. сенаторові, з. сенатора, о. сенатором, м. сенаторі, к. сенаторе

Більше записів