семизвуччя

1. Музичний термін, що позначає сукупність семи звуків, розташованих у певному інтервальному порядку; звукоряд із семи ступенів у межах октави (наприклад, діатонічна гама).

2. У поетиці: віршовий рядок (ряд), який складається з семи складів; семискладовий віршовий розмір.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |