Значення
-
Музичний термін, що позначає сукупність семи звуків, розташованих у певному інтервальному порядку; звукоряд із семи ступенів у межах октави (наприклад, діатонічна гама).
-
У поетиці: віршовий рядок (ряд), який складається з семи складів; семискладовий віршовий розмір.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. семизвуччя, р. семизвуччя, д. семизвуччю, з. семизвуччя, о. семизвуччям, м. семизвуччі, к. семизвуччя